14 травня у італійському Турині відбудеться півфінал щорічного пісенного конкурсу “Євробачення”. Букмекери пророкують перемогу цьогорічним представникам від України гурту Kalush Orchestra. А ми вирішили дізнатися думку професійних музикантів щодо пісні “Стефанія” .
“Я почав слухати пісню “Стефанія” задовго до того, як зрозумів, що це український внесок у цьогорічне Євробачення. І мені вона відразу сподобалася. У ній є елементи українського фолку у поєднанні з репом, і мені надзвичайно подобаються обидва жанри, тому для мене в цій пісні є все. Приспів дуже чіпляє, ритм і гармонії приваблюють слух. На мою думку, вона може легко перемогти! Навіть якщо пісня була написана до війни, тепер вона має ще сильніший меседж. Він став начебто одним із символів української надії та опору під час цієї диявольської війни Путіна. Мати в пісні тепер легко може бути метафорою для всієї країни та народу України”.
“Оцінка того чи іншого виступу на Євробаченні передбачає врахування одночасно декількох факторів, серед яких музична складова знаходиться ,бодай, не на останньому місці.
Основним фактором, який впливає на враження публіки та експертів від виступу є соціальний контекст та сторітелінг навколо виконавця чи пісні. Треба зазначити, що це необов’язково має бути потужний меседж, який мала Джамали чи Кончіта Вурст, іноді, враховуючи певну соціально-культурну фазу, у який перебуває цільова авдиторія Євробачення на даний момент, будь то екзистенційна втома чи інфантилізація, вистрілити може саме ануляція смислу і відсутність потужного референсу, як це було з перемогою ізраїльської виконавиці у 2018 році чи з успіхом нашої Вєрки Сердючки.
– Наступним фактором є постановка номеру та його енергетичний посил, який, знову ж таки, може будуватися або на прямій ейфорізації простору та публіки, як це у більшості переможних кейсів Євробачення, або на методі лаконізму та статики, як це було у випадку співака з Португалії у 2017 році.
– Останнім чинником, як це не парадоксально для пісенного конкурсу, є сама пісня в суто музичному сенсі, а також її слова і вокальна техніка виконання.
Так ось, за всіма вказаними вище критеріями, цьогорічний виступ українського гурту “Калуш” видається мені надзвичайно слабким і вторинним. Тим не менш, безпрецедентний факт готовності всього світу підтримати нашу країну, а також проста можливість голосувати 5,5 млн українців, що перебувають зараз за кордонами країни і мають місцеві сім-карти, мали би забезпечити гарантовану перемогу України, навіть, якщо б вона була представлена цього року піснею на музику “4.33” Джона Кейджа у постановці Роберта Уілсона”.
“Вже другий рік поспіль від України на Євробачення їде поєднання етнічного та сучасного – мікс фольку з рейв культурою минулого року і репом цього. Особисто мене дуже тішить той факт, що ми намагаємось нести на конкурс не просто типову поп-музику, а щось питомо українське, в тому числі не підлаштовучись під типовий стандарт англомовного тексту. Також вважаю дуже вдалою тематику пісні – звернення до матері.
І трохи докладніше, щодо меседжу – нещодавно я чув від когось думку, що образ матері можна трактувати як образ неньки України і в контексті сьогодення це можна сприймати як спробу передати загальний стан нашого суспільства, але я з цим не згоден. Я вважаю, що ця пісня абсолютного персоналізована та від цього ще більш інтимна та лірична, в противагу стилю в якому вона написана. Вона про сильну материнську любов і навіть трохи гіпер-опіку, про що йдеться у другому куплеті, але й настільки ж сильну взаємну любов до матері у відповідь. Тому кожен може легко спроектувати це на себе і через це пісня має шанс достукатись до великої кількості людей. А для конкурсу це, безумовно, дуже вдало.
Щодо музичного матеріалу – під час першого прослуховування я ніяк не міг позбутись від паралелі з реп-хітом середини нульових Coolio – gangsta’s paradise. Ця пісня ніяк не перегукується змістом з Стефанією, але типовий зворот шостої, субдомінанти, домінанти і тоніки а також співвідношення мелодизованого приспіву зі схожим мотивом з речетативним куплетом ну дуже наполегливо вмикають внутрішнім слухом фоновий хорал з пісні Coolio під час звучання пісні Калуша (на що я обережно натякнув в кінці свого аранжування). Але, в цілому, така форма перевірена роками та багатьма хітами, тож, знову ж таки, в якості конкурсної пісні має спрацювати дуже гарно.
В кінці кінців наш мозок має тенденцію сприймати щось знайоме як позитивне. В результаті: найпопулярніший в світі на сьогодні музичний, чуттєвий текст який контрастує зі стилем, додаємо збережену українську ідентичність у вигляді тексту рідною мовою та дрібки етносу в мотивах та інструменталі – і у нас є фаворит Євробачення 2022.”
“Перша думка – пісня “Стефанія” дуже і дуже перегукуються з минулорічною піснею на Євробаченні, а саме з піснею “Шум” гурту Go-A. Але пісня “Шум” мені “зайшла” значно краще! По всім параметрам – і музичний матеріал, і виконання, і кліп (той, перший, на фоні індустріального пейзажу). Тобто я мимоволі порівнюю ці два хіти, і порівняння не на користь “Стефанії”. Хоча саме ім’я “Стефанія”, яке не так часто присутнє в піснях, мене царапнуло за душу, і залишило емоційний слід. В загальному – хітовий приспів є, це і добре. Але музичний матеріал і аранжування досить бідні, і я не бачу для себе сенсу переслуховувати цю пісню. На відміну від пісні “Шум”. Але щиро бажаю гурту перемоги, бо Україна має перемагати всюди тепер!”
Пісня «Стефанія»Kalush Orchestra відповідає всім стилістичним вимогам жанру: текст, еклектична музична картина, екстатична хореографія, що нагадує дервішську, образний костюм, та візуальна подача в цілому. Всі ці елементи майстерно об’єднані в багаточуттєву єдність – усе на службі меседжу тексту пісні: віддати данину “матері як моєї вчительки”. Поряд із цією естетичною єдністю відчувається віра та відданість постановці кожного виконавця – його чесність, його прекрасна Правдивість.
Як бачимо, оцінки у наших експертів досить різні. Тим цікавіше буде слідкувати за фіналом! Вболіваймо разом за Україну!
