На початку листопада KharkivMusicFest не тільки презентував в Національній філармонії спеціально створену програму «Медитації в часі», але й ініціював проведення Музичного салону «Відкрита філармонія». Івент мав формат інтелектуальної зустрічі з темою «Слухати-чути-відчувати».
Спікерами стали:
Юлія Ніколаєвська – програмна директорка фестивалю Kharkiv Music Fest, докторка мистецтвознавства, професорка Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського;
Єлизавета Сіренко – координаторка культурних проєктів Ґете-Інституту в Україні.
Марія Горбонос – виконавча директорка Kharkiv Music Fest;
Рок Фаргас – диригент, Іспанія-Німеччина
Серед присутніх були як музикознавці, представники ЗМІ, представники міжнародних організацій, так і керівники музичних закладів, організатори подій. Обговорили ситуацію, в якій опинився слухач часів війни, про відчуття й зміни, які відбуваються з українцями, про важливість чуттєвості до часу, в якому ми живемо й гостроту почуттів. А ще – про творчу силу фестивалів в наш час, про те, що бентежить, надихає і підтримує.
Тож до вашої уваги трохи контексту з нашої зустрічі.
Марія Горбонос про фестиваль KharkivMusicFest:
«У нашого фестивалю важлива місія – я впевнена в тому, що фестиваль не може бути заходом, який не відчуває часу. У нас навіть не було сумніву проводити фестиваль в цьому році чи ні, бо якщо ми тут і зараз, ми відчуваємо цей час та ми маємо проживати події разом з нашою аудиторією. І наші музичні майданчики розширились до бомбосховищ, тобто таких локацій, про які ми вчора навіть не думали, але тепер це наша буденність, яку ми не можемо поставити на паузу.
Місія нашого фестивалю – розвивати Харків та Україну, об’єднувати людей за допомогою музики, та творити там, де інші руйнують. Тож ми сповнені бажання, сил та енергії невпинно слідувати цьому».
Рок Фаргас про свій перший виступ в Україні:
Це велика честь для мене бути тут. Коли Віталій (Віталій Алексейонок – артдиректор фестивалю KharkivMusicFest) запросив мене, то я миттєво погодився, бо я знав, що це буде дуже незвичний, особливий проєкт. Я відчув, що і для вас це буде важливо – в такі важкі часи віднайти трохи нормальності буття, насолодитися чудовими моментами, які дарує музика.
А також я отримав величезне задоволення від співпраці з музикантами ансамблю «Київська камерата» – в процесі репетицій ми обмінювались ідеями, досвідом. Я відкрив для себе багато нового – ми експериментували зі звучанням, так українських композиторів ми грали зовсім по-іншому, а іспанську музику музиканти тонко відчули та відтворили. Крім того, я щасливий грати разом з солістом Максимом Шадько, бо він неймовірно талановитий.
Анна Гадецька (співзасновниця, програмна директорка OPEN OPERA UKRAINE) про сучасне сприйняття класичної музики, Гайдна та рефлексії.
«На мій погляд, людина, яка виконує історичну музику вміє вибудовувати особливість в сприйняті іншої музики. Так музика 19-го століття відкриває інші можливості слухання, бачення, відчуття, розуміння.
Сьогодні, після проєкту «Гайдн2032», який започаткував Джованні Антоніні, всьому світу стало зрозуміло, що Йозеф Гайдн, твори якого сьогодні буде виконано, – це дуже цікавий різносторонній композитор з творами різної стилістики.
Зазначу, що Антоніні збирається зіграти всі симфонії Гайдна до 2032 року, і це не просто виконання, а виконання, яке залежить від певних історичних контекстів, бо кожна епоха пропонує певні теми, ефекти, тому там є різні барви. Це таке собі нове відкриття Гайдна.
До речі, програма сьогоднішнього концерту, дає нам можливість подумати над тим, що з нами сталося. А сталося, перш за все, розуміння того, що класична музика в Україні перебувала в анабіозі, через наявні стереотипи, як її грати. І тепер є розуміння того, що все треба робити інакше, по-новому, одразу беручи до уваги світовий контекст, паралелі, які розповідають свої історії. І дуже влучно, коли в програмі є ось такі неочевидні паралелі, бо, по-перше, вони посилюють історію, історію цього дня, року або людей, які в ньому жили. По-друге, вони нас вчать розмикати певні стереотипи. І це найважливіше завдання музики».
Юлія Ніколаєвська про програму концерту та Харків:
«Щодо вибору твору Бібіка в програму концерту, то це була ідея Рока. Зазначу, що грати музику Валентина Бібіка – складна задача, з якою Рок дуже професійно впорався. До речі, партитури Бібіка нам довелось відтворювати наново. В цьому нам дуже допомогла його донька Вікторія, яка протягом трьох тижнів перевіряла та виправляла партії. Та нарешті все було майже ідеально.
Стосовно ж емоцій та сприйняття сьогодні будь-яких культурних подій, то в харківській історії, коли зали були майже без людей, мені здавалось, що емоції важливі, емоційне переживання події (будь-якої, не тільки концерту) – важливе, але ні – інтелектуальна складова також дуже важлива. І ця складова була постійно присутня – ми постійно відчували себе тут і зараз, відчували велич простору і миті, в яких ми знаходились.
Харків до війни трохи призабув, що він є кордоном, фортецею, фронтиром і завжди таким був. І зараз відбувається відновлення цього положення. Місто є місцем перетину всього, і з цього виникає щось нове, при чому не тільки щось мистецьке, а і те, що рухає історію, суспільство.
От і в програмі нашого концерту є перетини музики, історії, почуттів, коли далеке стає близьким і рушійним для подальшого розвитку. І все, що відбувається на сцені, в суспільстві надихає на велику трансформацію, на яку раніше потрібні були десятиліття. І я дуже чекаю і сподіваюсь, що розвиток українського мистецтва відбудеться саме в Харкові.
Організатором події виступив благодійний фонд «Толока», KharkivMusiсFest та Національна філармонія України за підтримки Goethe-Institut Ukraine.
